День 2

Ця сесія фокусується на трансформаційній силі Дгарми для зцілення від затьмарених емоцій здебільшого через Семигілкову практику, яка включає поклони, офіри, каяття, радість, прохання про дарування вчення, прохання до вчителя залишатися і присвячення заслуг. Кожна гілка є методом очищення негативностей, накопичення заслуг і плекання досконалих якостей, необхідних для пробудження. Сесія також висвітлює, що практика прихистку в Будді, Дгармі та Санґсі – це засіб захистити ум від оман і посилити віру, мудрість і доброчесне поводження. В кінці йдеться, що концепція бодгічітти, як бажання для всіх істот бути вільними від страждань та їх причин, трансформує ум, очищує карму й дозволяє належним чином практикувати шість досконалостей і поведінку бодгісаттви.

Рінпоче наголошує, що справжня практика Дгарми полягає радше в трансформації ума, ніж у прояві зовнішніх аспектів релігійної практики. Ця сесія пояснює Чотири Печаті Дгарми, фокусуючись на важливості усвідомлення непостійності, природі страждання і відсутності самосутнього буття. Тут представлені головні вчення Атіші, що висвітлюють вивчення, дисципліну, якості, поведінку, сутнісні  настанови й засоби, всі з яких спрямовані на приборкання ума, плекання альтруїзму та усвідомлення самосутнього буття. Вправляючись у цих принципах, практики можуть підготуватися до смерті, забезпечити собі сприятливе перенародження, і, на абсолютному рівні, досягнути пробудження, уникаючи відволікань мирських турбот і поверхневих практик.