Чок’ї Ньїма Рінпочє
Чок’ї Ньїма Рінпочє — старший син Тулку Урґ’єна Рінпочє з клану Цанґсар народився у 1951 році, в 7-й місяць за тибетським календарем.
У 18-місячному віці Чок’ї Ньїму (Сонце Дгарми) розпізнали як 7-му реінкарнацію Ґар Друбчєна — лами з Дрікунґ Каґ’ю, тибетського магасіддги, а також як духовну еманацію Наґарджуни — видатного індійського буддійського філософа 2-го сторіччя. Невдовзі після розпізнання, його звели на трон у монастирі його попередника — Дронґ Ґон Тубтен Дарґ’є Лінґ у місцині Наґчукха, що в Центральному Тибеті.
У 1959 році Чок’ї Ньїма Рінпочє разом із молодшим братом Цикеєм Чоклінґом Рінпочє розпочали навчання у “Школі для юних лам” в Далгаузі в Індії. У віці 13 років Рінпочє прибув до Румтеку — уславленої резиденції школи Каґ’ю тибетського буддизму, де він упродовж 11 років вивчав традиції Карма Каґ’ю, Дрікунґ Каґ’ю і Ньїнґма під керівництвом таких видатних майстрів як Його Святість 16-й Ґ’ялванґ Кармапа, К’ябдже Ділґо Кх’єнце Рінпочє і К’ябдже Тулку Урґ’єн Рінпочє.
Тулку Чок’ї Ньїма отримав титул кхенпо у юному віці, по завершенню детального вивчення класичних філософських трактатів, таких як “Абгідгарма коша” Васубандгу, п’ять текстів Майтреї, “Праманавартіка” Дгармакірті, “Бодгічар’я Аватара” Шантідеви, “Мадг’яміка Аватара” Чандракірті.
У 1974 році Чок’ї Ньїма Рінпочє залишив Румтек, де він був особистим помічником 16-го Кармапи Ранґджунґа Ріґпей Дордже, і приїхав до Боднатху, що в передмісті Катманду, до свого батька, матері й молодшого брата. За наказом 16-го Кармапи, родина заснувала монастир Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґ на північ від Великої Ступи Джярунґ Кхашор в районі Боднатху. У 1976 Його Святість Кармапа доручив Чок’ї Ньїмі Рінпочє, якому тоді виповнилося 25 років, стати настоятелем цього монастиря. Його Святість також порадив Рінпочє спрямувати зусилля на те, щоб наставляти західних практикуючих. Слідуючи цій настанові, Рінпочє вдосконалив оволодів англійською мовою і почав дарувати вчення вихідного дня зростаючій спільноті учнів із Заходу, що проживали у Непалі, а також зацікавленим мандрівникам. Цей цикл публічних лекцій, що отримав назву “Суботні бесіди”, триває і донині.
Чок’ї Ньїма Рінпочє заснував Інститут вивчення буддизму “Ранґджунґ єше” (RYI) — міжнародний буддійський коледж або “шедру”, що надає міжнародній спільноті учнів фундаментальну буддійську освіту. Згодом RYI перетворився на Центр буддійських наук при Університеті Катманду. Цей освітній заклад пропонує студентам з усього світу дипломну освіту, базу для академічних досліджень, бакалаврат, магістратуру і докторантуру в галузі буддійських наук і гімалайських мов.
Рінпочє також заснував видавництво “Ранґджунґ єше” (Rangjung Yeshe Publications), із наміром розповсюджувати високоякісні переклади автентичної буддійської літератури. Ерік Пема Кунзанґ є провідним перекладачем переважної більшості публікацій.
Рінпочє також заснував перекладацьке об’єднання “Дгармачакра”. Це група перекладачів-експертів, які перекладають і видають класичні будійські твори тибетського і санскритського канонів.
Рінпочє добре володіє англійською і з 1977 року навчає практиці медитації учнів із Заходу, кількість яких повсякчас зростає. Окрім цього, Рінпочє щороку проводить 10-денний осінній семінар — буддійські вчення, теми яких простягаються від найбільш базових до найпотаємніших.
Засновані Рінпочє численні Дгарма-центри тибетського буддизму (“Ґомде”) наразі пропонують навчання і ритрити з медитації учням в Америці, Австрії, Великобританії, Данії, Малайзії, Росії, Україні, Франції, Шотландії. Також, під керівництвом Рінпочє, у багатьох інших країнах сформувалися місцеві навчальні групи.
Впродовж більше ніж 40 років Чок’ї Ньїма Рінпочє опікується добробутом і духовною освітою майже 500 монахів і монахинь. Більшість із них проживає в монастирі Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґ, в жіночому монастирі Наґі Ґомпа, а також у ритритному центрі Печера Асура. Рінпочє плекає щире прагнення подвоїти число монахів і монахинь. З огляду на планований ріст, ці монастирі й ритритні центри постійно розширюються і оновлюються.
Водночас із цим, Рінпочє на щоденній основі приділяє чимало часу духовним потребам місцевої тибетсько-непальської спільноти практикуючих-мирян. Рінпочє заснував благодійну організацію “Шенпен” як додаткову місцеву установу, діяльність якої спрямована на покращення спільноти довкола монастиря. Діяльність “Шенпен” орієнтована на задоволення нагальних потреб знедолених (охорона здоров’я та освіта), а також на гуманітарну допомогу після землетрусу. Цю благодійну організацію очолюють і адмініструють близькі західні учні Рінпочє.
Аби дізнатися більше про весь спектр різних видів діяльності Рінпочє, будь ласка, відвідайте сайт shedrub.org